Документація ГПД



                Документація ГПД
1.    Режим групи продовженого дня (затверджений директором).
2.    Календарно-тематичний план.
3.    План вихователя (щоденний).

Методичні рекомендації


                                                                                                Савченко Світлана Володимирівна,
методист НМЦ гуманітарної освіти та виховання
Інституту післядипломної педагогічної освіти
Київського університету імені Бориса Грінченка

Режим роботи групи продовженого дня
Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить 6 годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.
Загалом же термін перебування дитини у загальноосвітньому закладі становить приблизно 8 – 11 годин на день. Тому запорукою успішної роботи групи продовженого дня  є правильно організований режим дня. Від його раціональної побудови, з точки зору психолого-педагогічних та гігієнічних вимог, залежить успішність та збереження достатньої працездатності учнів. Крім того педагогічно обґрунтований режим виховує у школярів такі якості, як організованість, дисциплінованість, охайність тощо.
Режим дня погоджується з лікарем, обговорюється на засіданні педради, затверджується директором школи.
Режим будується диференційовано, залежно від вікових та індивідуальних особливостей, періодичності фізіологічних функцій, у тому числі працездатності, передбачає чергування всіх видів діяльності, перебування на свіжому повітрі. При чому перша його частин завжди є сталою, стабільною: обід, прогулянка, самопідготовка, а друга – гнучка, рухлива: діяльність за інтересами, виховні справи, спортивні години тощо.
Відповідно до Положення про групу продовженого дня, режим роботи повинен передбачати:
1)      організацію:
•        прогулянки тривалістю не менш як 1 година 30 хвилин (для учнів перших - четвертих класів);
•        харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
•        суспільно-корисної праці;
•        денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як 1 година 30 хвилин;
 2) виконання домашніх завдань (самопідготовка) для учнів:
•        2 класу тривалістю 45 хвилин;
•        3 класу - 1 година 10 хвилин;
•        4 класу - 1 година 30 хвилин;
•        5 - 6 класів - 2 години 30 хвилин;
•        7 класу - 3 години.
3) проведення:
•        спортивно-оздоровчих занять для учнів
1 класу тривалістю не менш як 35 хвилин,
2 - 4 класів - 40 хвилин,
5 - 7 класів - 45 хвилин;
•        занять у гуртках, секціях, екскурсій.
Пам’ятаймо, що найбільш високий рівень працездатності у більшості здорових дітей та підлітків припадає з 8 до 11 години. В 14 годин спостерігається зниження працездатності, особливо якісних її показників. Другий відносно менший  – з 16 до 17 години, після чого спостерігається її інтенсивне зменшення. А для дітей 1 класу найкращим відпочинком є денний сон, після якого працездатність дітей вища, ніж після інших видів відпочинку. Враховувати обов'язково треба і індивідуальний стан здоров'я дітей.
Отже, при плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно враховувати наступне:
•        вікові особливості дітей;
•        фізіологічні періоди працездатності дитини;
•        чергування режимних моментів;
•        раціональний розподіл часу на відпочинок, позакласні та позашкільні  заходи, навчання  і виховання;
•        перебування на свіжому повітрі;
•        заняття за інтересами та в гуртках.

Пропонуємо орієнтовний режим дня групи продовженого дня:

І варіант (для учнів 1 класу)
12.00 – 12.30. Зустріч з групою, міні-бесіда. Організаційні моменти.
12.30 – 14.00. Прогулянка. Перебування на свіжому повітрі.
14.00 – 14.30. Обід.
14.30 – 16.00. Денний сон (або прогулянка), ігри, екскурсії, спортивні змагання, суспільно – корисна праця.
16.00 – 16.15. Підвечірок
16.15 – 17.00. Заняття за інтересами, розвивальне навчання, робота  в гуртках, виховні справи.
17.00 – 18.00. Перебування на свіжому повітрі, індивідуальні консультації. Співпраця з батьками.

 ІІ варіант (для учнів 2-4 класів)
12.20 – 12.30. Зустріч вихователя з групою, організаційні моменти.
12.30 – 14.00. Прогулянка. Перебування на свіжому повітрі.
14.00 – 14.30. Обід.
14.30 – 16.00. Заняття за інтересами, розвивальне навчання, робота  в гуртках, виховні справи, спортивна година.
16.00 – 16.15. Підвечірок
16.15 – 17.15. Самопідготовка.
17.15 – 18.00. Перебування на свіжому повітрі, індивідуальні консультації. Співпраця з батьками.

Треба зазначити,  що певні труднощі становить складання режиму для різновікової групи: навчальні заняття закінчуються неодночасно, на самопідготовку відводиться різний термін. Тому вихователь разом з вчителями та лікарем повинні ретельно продумати, як збирати дітей так, щоб ті, у кого заняття закінчуються раніше, були зайняті корисною діяльністю, а не просто чекали тих, хто ще на заняттях. Так само і при самопідготовці: першокласників після уроків потрібно залучити до такої діяльності, щоб вони не заважали іншим і водночас відпочили від розумової праці. Це можуть бути малорухливі, сюжетно-рольові ігри, заняття на тренажерах. Можна іноді почати самопідготовку зі старшими дітьми, а потім приєднати молодших.                  Однак, маємо зазначити, що систематичне порушення вихователем режиму роботи групи призводить до зниження працездатності учнів.
Найбільш поширеними та типовими  порушення режиму групи сьогодні є: навчальне перенавантаження під час самопідготовки, досить великі, нераціональні затрати часу на виконання домашніх завдань, недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі, обмеження занять фізичною культурою, відсутність рухливих ігор, захоплення гуртковою діяльністю. Тому важливо чітко визначити час, необхідний для навчання, заохочування та відпочинку.
З вище зазначеного можна зробити висновок, що лише правильно організований режим роботи групи продовженого дня дає можливість гармонійно поєднати  навчання і виховання; організувати  позакласну  діяльність та дозвілля дітей відповідно до їхніх інтересів і побажань; надавати їм кваліфіковану педагогічну допомогу у виконанні домашніх завдань.



                                                                                           Людмила Миколаївна Москаленко,
методист НМЦ
                                                                                           громадянського виховання, виховних
                                                                                           технологій та позашкільної освіти
Інституту післядипломної педагогічної освіти
Київського університету імені Бориса Грінченка

Педагогічне керівництво самопідготовкою в групі продовженого дня

      Головним завданням почат­кової ланки сучасної загально­освітньої школи є забезпечення умов для інтелектуального, соці­ального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожно­го учня, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації навчаль­но-виховного процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи
     Основна мета домашніх завдань - закріплення, поглиблення і розширення знань, здобутих учнями на уроці; підготов­ка до засвоєння нового матеріа­лу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
                Ефективність домашніх зав­дань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
          -   розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
      - урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожно­го навчального предмета, склад­ності матеріалу, характеру зав­дань та ін.;
       - формування загальнонавчальних умінь і навичок (умін­ня правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попе­редньо вивчений матеріал, за­стосовувати наявні знання тощо).
   Самопідготовка - це самостійна навчальна робота учнів з виконання домашніх завдань під керівництвом педагога, диференційована за змістом  та формами роботи.
         Раціональна організація самопідготовки (виконання до­машніх завдань) сприятиме збереженню здоров'я учнів, високого рівня функціонального стану їхнього організму протягом дня. Само­підготовка вдома та в групі про­довженого дня має проводитися в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам.
Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні до­машніх завдань в умовах роботи групи продовженого дня потре­бують діти з ослабленим здоро­в'ям та такі, які внаслідок інди­відуальних і типологічних особ­ливостей нервової системи не можуть виконувати завдання одночасно з іншими учнями. Та­ким дітям не рекомендується регламентувати час на виконан­ня певних видів робіт, для них слід передбачити додатковий відпочинок.
      При визначенні форм, харак­теру, змісту, обсягу домашніх завдань необхідно враховувати специ­фіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їхні вольові якості та уподобан­ня тощо.
       У початкових класах мож­ливі як усні, так і письмові до­машні завдання; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнан­ня, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини, групові та парні,  спрямо­вані на дослідницьку, пошуко­ву, аналітичну роботу, співпра­цю, співдружність тощо; реп­родуктивного, конструктивно-варіативного та творчого харак­теру.
   У першому класі домашні завдання не задають. У 2—4 класах обсяг навчаль­ного матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити  ¼ обсягу, виконаного на уроці, і бути таким, щоб витрати часу на його виконання не пере­вищували:
·        у 2-му класі — 45 хвилин,
·        у 3 (2) класі — 1 години 10 хвилин,
·        у 4 (3) класі — 1 год 30 хвилин, 
·        у 5 – 6 класах – дві години 30  хвилин,
·        для учнів 7 класу – три години.
Домашні завдання не реко­мендується задавати на кані­кули,  вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх ви­конання (повний, стислий, кон­кретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.  Домашнє завдання може бути задано з предметів інварі­антної частини навчального пла­ну, з будь-якого розділу програ­ми, але тоді, коли його доцільність умотивована.
З основ здоров'я та фізичної культури, основ безпеки життє­діяльності, трудового навчання, художньої праці, мистецтва (музики, образотворчого мистецтва) домашні завдання, як пра­вило, не задають.
Домашнє завдання може бути задане на будь-яко­му етапі уроку. Не можна задавати до­машнє завдання під час чи після дзвінка на перерву, а також після уроків, оскільки в такому разі воно не фіксується дітьми повною мірою; учні позбавлені можливості ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть домашнього завдання.
Шкільний продовжений день передбачає створення такої обстановки на заняттях із самопідготовки, за якої досягається максимальний успіх виконання завдань при повній самостійності учнів.
Вимоги, які регламентують порядок самопідготовки, поділяють на організаційно-дисципліфнарні, гігієнічні, дидактичні, виховні. До організаційно-дисциплінарних відносять такі вимоги:
-         чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;
-         свідоме підпорядкування учнів вказівкам вихователя;
-         наявність усіх необхідних для занять приладів, підручників, словників;
-          забезпечення порядку на робочому місці;
-         економне і повне витрачання часу, відведеного на самопідготовку;
-         дотримання правил заборони і правил дозволу.

                         Учень не повинен:
1.     Запізнюватися на самопідготовку.
2.     Неекономно витрачати час на підготовку до самостійної роботи та на виконання домашніх завдань.
3.     Порушувати тишу.
4.     Відволікати товаришів від роботи.
5.     Займатися сторонніми справами.
6.     Розмовляти з вихователем на повний голос.
7.     Голосно пояснювати щось товаришу.
8.     Несумлінно виконувати домашні завдання.
9.     Вважати роботу закінченою без перевірки.
      Доведення до свідомості учнів правил заборони дасть змогу забезпечити належним чином дисципліну самостійної навчальної праці під час самопідготовки.
     Правила дозволу є для учнів своєрідним орієнтиром, у відповідності до якого вони засвоюють певні норми поведінки, які дозволяють їм ті чи інші дії під час самопідготовки.
                                       Учню дозволяється:
1.     Користуватися різноманітними довідниками, картами, приладами.
2.     З дозволу вчителя до початку самопідготовки перемінити робоче місце.
3.     Самостійно вибирати методи виконання завдання.
4.     За необхідності звертатися пошепки по консультацію.
5.     Надавати допомогу товаришам з дозволу вихователя.
6.     Перевіряти роботи товаришів, коли своє завдання виконано.
7.     Виконувати додаткові завдання.
      Ефективність самопідготовки значною мірою залежить від дотримання гігієнічних вимог організації самостійної навчальної роботи учнів, а саме від:
·        рівномірної і достатньої освітленості всього приміщення;
·        переміщення учнів протягом місяця із віддалених та менш освітлених частин класу в більш освітлені та близькі до дошки частини;
·        підтримання належного температурного режиму;
·        регулярного провітрювання класних кімнат;
·        підтримання чистоти і порядку в класі;
·        дотримання учнями особистої гігієни;
·        слідкування за правильністю осанки дітей під час виконання ними домашніх завдань;
·        проведення фізкультхвилинок;
·        особливого ставлення до ослаблених хворобами дітей;
·         надання дітям під час довготривалої самопідготовки перерв для неорганізованого відпочинку.
   Повсякденне дотримання цих вимог послужить основою надійного засвоєння учнями гігієнічних навичок поведінки.
   Дидактичні вимоги до самопідготовки:
1.     Заняття із самопідготовки проводяться систематично в один і той же час, мають певну тривалість.
2.     Завдання учні виконують самостійно.
3.     Перевірка виконаних завдань відбувається поетапно (самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем).
4.     Провадиться індивідуальна робота зі слабо встигаючими дітьми.
5.     Обсяг і характер домашніх завдань регулюється за допомогою взаємних контактів вихователя й учителя та нормування домашніх завдань відповідно до Положення про групи продовженого дня МОН України:

       Неабияке значення для якісного виконання домашніх завдань має дотримання певних виховних вимог, це:
1.     Відмова від застосування будь-яких мір покарання під час самопідготовки.
2.     Всебічне використання різних форм схвалення, що стимулюють будь-які прояви самостійності під час виконання домашніх завдань.
3.     Недопустимість під час самопідготовки повчальних розмов з вихованцями та зауважень, які відволікають від роботи.
4.     Терпиме ставлення до помилок учнів під час роботи над домашніми завданнями.
5.     Заохочення наполегливості учнів під час роботи над домашніми завданнями.
6.     Залучення кращих учнів до посильної допомоги товаришам за умови виконання ними своїх завдань.
     Вихователь групи продовженого дня, керуючись названими вище вимогами, зможе організувати якісне виконання домашніх завдань учнями, при цьому зберігаючи їхнє здоров’я,  хороший настрій та створюючи для них ситуації успіху.

      Структура самопідготовки:

1.     Підготовча робота (обладнання навчального кабінету, підготовка учнів до самостійної роботи);
2.     Організація самостійної роботи.
а). Вступна частина. Чіткий інструктаж. Визначення порядку виконання домашніх завдань. Визначення часу для виконання кожного завдання.
-         Готовність вихователя до організації та педагогічного керівництва самопідготовкою.
-         Знання програмового матеріалу. Облік необхідного часу для виконання домашніх завдань.
б). Самостійна робота учнів.
-  поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи;
-         дотримання культури розумової праці;
-          раціональне використання часу.
3.     Підбиття підсумків. Самоконтроль, взаємоконтроль, самооцінка, взаємооцінка, оцінка вчителя.
     Необхідною вимогою методики проведення самопідготовки в молодшій школі є проведення фізкультхвилинок. Потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їхнього розвитку. Без активних рухів, без фізичних вправ неможливі зростання й розвиток організму. Коли ж дитина переступає поріг школи, її рухова активність протягом дня різко зменшується. Дітям важко висидіти урок. Для підвищення загальної працездатності, поліпшення їхнього здоров’я дуже корисні фізкультхвилинки. Вони знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Під час виконання вправ дуже важливо забезпечити провітрювання класу
   Фізкультхвилинки слід проводити емоційно, жваво, ставлячись до дітей доброзичливо. Тексти для фізкультхвилинок мають бути доступні розумінню учнів, цікаві за змістом. Момент проведення фізкультурної хвилинки  визначає вчитель чи вихователь. Сигналом до виконання фізкультхвилинки є послаблення уваги учнів.
   Перед проведенням фізкультурної хвилинки дітям пропонують приготуватися до виконання вправ. Пояснення слід давати спокійним тоном, щоб не викликати зайвого збудження і не відвертати уваги дітей від навчального процесу.
    Вправи виконуються з різних вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, стоячи біля столу. Під час проведення фізкультхвилинок треба стежити за тим, як діти виконують вправи і робити відповідні зауваження.
    Комплекси вправ змінюють через два-три тижні, іноді можна змінювати не комплекс, а тільки окремі вправи або вихідні положення. Все це створює враження новизни.
Рухи  під час фізкультурної хвилинки за своїм характером повинні відрізнятися від тих, які діти виконують на заняттях. Наприклад, якщо в процесі малорухомих занять у дітей втомлюються м’язи ніг, спини, шиї, то під час фізкультурної хвилинки доцільно давати вправи з випрямленням ніг і тулуба, розведення рук в сторони, нахилами голови, розслабленням м’язів кисті, а якщо втомлюються очі – виконувати вправи для очей.
    Фізкультхвилинки можуть бути повними й скороченими. Скорочені складаються із однієї вправи і застосовуються під час письмових робіт, їх можна виконувати, сидячи за партою. Рекомендується також проводити фізкультурні хвилинки імітаційні, віршовані, ігрові.
    Пізнавальну діяльність молодших школярів стимулюють ігрові фізкультхвилинки. Граючись, дитина краще сприймає, осмислює та запам’ятовує навчальний матеріал.
Добираючи вправи для фізкультурної хвилинки, слід керуватися такими вимогами:
-         вправи мають відповідати віковим особливостям дітей;
-         бути їм відомими;

-         охоплювати великі м’язові групи.

Немає коментарів:

Дописати коментар